Медична реформа: Уряд озвучив плани на 2019 рік

Медична реформа в Україні триває. На розширеній нараді, яка відбулася 16 листопада у Вінниці, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентував план медичної реформи на 2019 рік для лікарів, керівництва закладів, місцевої та центральної влади зі всієї України.

Нарада відбулася за участю в.о. міністра охорони здоров’я доктора Уляни Супрун, заступників міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, Ольги Стефанишиної, Олександра Лінчевського та голови Національної служби здоров’я Олега Петренка.

«Наша скоординована робота має полягати в єдиному: якість медицини має бути змінена, умови роботи лікарів, зарплати мають бути змінені. Ми продовжуємо реформувати принцип роботи медичної системи. Запроваджені нами зміни в системі охорони здоров’я вже мають позитивні результати і для лікарів, і для пацієнтів. У наступному році ми продовжуємо будувати кардіоцентри. Успішна програма «Доступні ліки» стане ще зручнішою для пацієнта. Особливу увагу ми приділимо розвитку екстреної медичної допомоги», — розповів про плани щодо трансформації медичної системи на 2019 р. Прем’єр-міністр В. Гройсман.

Електронні інструменти на первинній ланці

Нова модель фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» запрацювала на первинній ланці медицини в липні. За чотири місяці до трансформації сімейної медицини приєдналися вже більше ніж половина комунальних закладів первинної ланки. Усього з квітня 2018 р. 21,5 млн українців долучилися до реформи та обрали сімейних лікарів.

У 2019 р. сімейні лікарі отримають нові засоби роботи: електронні інструменти (електронна медкарта, електронний рецепт, електронне направлення, електронний лікарняний) та можливість направляти своїх пацієнтів на додаткові обстеження і до вузьких спеціалістів у поліклініки.

Запуск програми «Безкоштовна діагностика»: немає комп’ютерів — немає грошей

З 1 липня 2019 р. розпочнеться трансформація спеціалізованої амбулаторної допомоги. Це означає, що в наступному році нова модель фінансування почне працювати в поліклініках (на вторинній ланці — прим. ред.). Національна служба здоров’я почне оплачувати медичним закладам послуги спеціалістів, аналізи та широкий спектр діагностики.

Для поліклінік, які увійдуть до програми «Безкоштовна діагностика», у держбюджет на наступний рік закладено додаткове до субвенції фінансування — 2 млрд грн.

«Закладам спеціалізованої допомоги та місцевій владі потрібно активніше готуватися до другого етапу реформи. Місцева влада повинна підтримати свої заклади в бажанні долучитися до реформи та автономізувати (змінити статус медичного закладу з бюджетної установи на некомерційне комунальне підприємство) всі свої заклади до кінця 2018 р. Адже тільки до кінця поточного року діє пільговий період для зміни статусу. Наступного року цей процес буде набагато складнішим», — сказав під час наради заступник міністра охорони здоров’я П. Ковтонюк.

Також П. Ковтонюк звернувся і до керівників медзакладів: «Ваше завдання забезпечити комп’ютерами робочі місця всіх спеціалістів поліклінік. Не буде комп’ютерів — лікарі не зможуть заповнювати дані в електронних медичних картках і Нацслужба не зможе оплачувати послуги. Тобто ні про яку реформу, а значить, і про додаткове фінансування без тотальної комп’ютеризації мова не йде».

Розвиток системи екстреної медичної допомоги

У 2019 р. відбуватиметься розвиток екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та місті Києві. На зміни в цих областях в державний бюджет закладено додатковий 1 млрд грн.

Трансформація екстреної медичної допомоги передбачає:

• підвищення кваліфікації бригад до рівня світових стандартів надання екстреної медичної допомоги;
• підвищення зарплати для фахівців, які пройшли навчання сучасним методикам порятунку життя;
• новий, сучасний транспорт, оснащений необхідним обладнанням;
• сучасні диспетчерські служби по всій Україні, об’єднані єдиною електронною системою.

Забезпечення пацієнтів ліками

Програма «Доступні ліки» у 2019 р. продовжує бути пріоритетом Уряду. У наступному році українці й надалі отримуватимуть ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та бронхіальної астми безоплатно або з незначною доплатою. На це у проекті бюджету Уряд передбачив 1 млрд грн.

У наступному році програма очікує на серйозну трансформацію. Передбачається, що з 1 квітня програма відійде до Національної служби здоров’я, тобто контрактувати аптечні заклади та відшкодовувати вартість відпущених лікарських засобів будуть не заклади охорони здоров’я чи муніципалітети, а безпосередньо один головний оператор бюджетних коштів — Нацслужба здоров’я.

У сфері державних закупівель ліків і медичних виробів протягом 2018–2020 рр. Міністерство охорони здоров’я України втілюватиме зміни, щоб для кожного препарату підібрати найоптимальніший і зручний шлях «доставки» до пацієнта. До кожного з майже 500 препаратів і більше 700 медичних виробів, що їх зараз закуповує держава централізовано, планується застосувати один із трьох основних інструментів: розширення «Доступні ліки», включення у вартість послуги, централізовані закупівлі через Центральну закупівельну агенцію.

Розвиток медичної освіти

Зміни у медичній освіті є невід’ємною складовою трасформації системи охорони здоров’я. Вперше в історії незалежної України держава впроваджує комплексний підхід і пропонує Стратегію розвитку медичної освіти, щоб поліпшити якість освіти лікаря.

Згідно зі стратегією, вже в 2019 р. зміняться умови вступу на медичні спеціальності: щоб вступити на «Стоматологію», «Медицину» та «Педіатрію», абітурієнти мають набрати 150 балів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з профільних предметів, а для здобуття ступеня магістра за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» — 130 балів. Також введено новий перелік конкурсних предметів: окрім української мови, для спеціальності «Охорони здоров’я» профільними предметами є біологія або хімія (другий конкурсний предмет), фізика або математика (третій конкурсний предмет). Нові умови дозволять відбирати в університет кращих абітурієнтів.

З 2019 р. буде запроваджено комплексну атестацію знань студента — Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Цей іспит перевіряє як теоретичні, так і практичні знання, якими повинен володіти лікар у будь-якій країні світу. ЄДКІ як сучасний інструмент оцінювання унеможливить корупцію і сприятиме випуску із закладів вищої освіти кваліфікованих лікарів.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua