Рівень охоплення щепленнями проти дифтерії

Коли дифтерійна бактерія потрапляє в дихальну систему людини, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.

Інфекція проявляється сильним отруєнням організму (інтоксикацією) й утворенням характерних плівок переважно на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, ураженням нервової та серцево-судинної систем. Ускладнення дифтерії: запалення серцевого м’яза (міокардит), множинне запалення нервів (поліневрит), паралічі, порушення зору (двоїння), ураження нирок. Проте дифтерія здатна і вбити.

Надійним захистом від дифтерії є вакцинація. Відповідно до Національного календаря, щеплення від цієї хвороби роблять 2, 4, 6 18 місяців, у 6 і 16 років. Проте вакцинуватися від неї треба не лише дітям, а й дорослим — раз на 10 років: у 26, 36, 46 і далі. Це допоможе вашій імунній системі мати надійний захист.

• Дітям до 6-річного віку роблять щеплення цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю (АКДП);
• Дітям в 6 років — АДП (анатоксин дифтерійно-правцевий);
• Дорослі для профілактики дифтерії та правця можуть отримати вакцину із зменшеним вмістом антигена АДП-м.

У 2020 році кожен другий дорослий не зробив необхідного щеплення від дифтерії. У 2021 році станом на 1 листопада від дифтерії вакцинувалися лише 37,9 % дорослих.

За таких умов можливий ризик виникнення спалаху.

Під час останньої епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 з них померли.